Август - Joie de vivre!
Напевно, у кожного в житті буває таке літо, коли ходиш по землі, наче літаєш по небу. Я люблю тебе, Літо!
На календаре 1-е Августа, а я уже заглядываю в страницы Осени и думаю не только я. Август – он всегда был со вкусом осени)) Август! Знойный, звенящий, с трескотом цикад, теплыми морскими ветрами, шумом прибоя, разноцветными камнями на мокром песке… Сколько их уже собрано, привезено и раскидано по всем уголочкам дома: на камине, в вазах, клумбах, подоконниках. Ан нет! Опять они просятся в руки и опять я их везу за тридевять земель с собой!..
Это лето я летала! Стремительно и настойчиво первые два месяца. И легко парила в Августе как воздушный змей, как пароплан в потоках восходящего воздуха. Я наслаждалась каждым моментом, каждым оттенком, каждым новым вкусом, запахом, прикосновением! Я училась чувствовать!!! Я нашла свою Joie de vivre – радість від життя)))
Мой Август был знойным, щедрым, сладким, упоительным, вдохновенно-спокойным. Мы проводили его с друзьями за утренним кофе, завтраками, ланчами, блинными полудниками (підвечірками), ужинами, запотевшими бокалами белого вина под живую музыку))) И я даже добралась на дискотеку в полночь (или мне это приснилось,что добралась),изрядно отоспавшись в обеденное время! Ну просто героический поступок с моей стороны – обачно я вырубаюсь около девяти вечера и встаю с рассветом. А ведь я «сова» по жизни)) Ан нет – все поменялось! Птичка Ранняя!!))
Мой Август пережил полнолуние с 7 на 8, затмение и легкой, танцующей походкой счастливой барышни вернулся на родину. Позавтракал во Львове, сходил в храм, попил кофе с друзями, подышал утреннем похолодавшим воздухом западной столицы и с радостью поехал домой… Еще две декады радости, лета и августовского вдохновения. Я люблю тебя Лето!!!)))
С чем сравнить вкус Августа?! Со спелым инжиром?! Сахарным арбузом! Синим виноградом! Фисташковым мороженным! Или лимонным! С щербетом! Крастным перцем чили и топленным шоколадом, что растекается по пальцам! С холодным «стеклом» воды! Со всем вместе!!))) С Бейлис со льдом! С мятным Мохито! С полусладким Chatanet Blank Mouelleux!!!
Во что одет Август?!
В розовые бархатные босоножки на толстых серебряных каблуках! В яркое льняное платне из синих и желтых цветов! В кружевное, белое, вечернее! В шляпы с широкими полями и разноцветными лентами! В мокрое бикини и белую батистовую рубашку!
Он бегает босыми ногами по утреней траве, бредет по мокрому песку линии прибоя, прыгает по раскаленной в полдень гальке, радуется прохладной воде, источников, речушек, и бассейнов!...
Он так Вкусен и так Богат, так Щедр и так Открыт, так Безграничен и так Высок! В него вмещается Все и Вся)) Я Дышу Августом! Я Пью Август! Я им Наслаждаюсь!!!!!)))
Молитва перед світанком
«Раз і назавжди розірвіть зв'язок між витрачанням грошей і щастям. Намагайтесь займатись тим, що приносить вам радість, і разом з тим, нічого не коштує. Де живе ваша власна Joie de vivre»
«Будьте добрими до себе. І звісно ж, танцюйте».
Джеймі Кет Каллан «Бонжур щастя! Як отримувати радість від життя».
А я би ще додала: «Будьте добрими до себе! Будьте добрими до інших людей! Що посилаємо – те і повертається!»
Не знаю звідки приходить це відчуття втоми та я готова впасти прямо тут і прямо зараз. Моя Joie de vivre зараз зі мною і «тюльпанчиком» турецького чаю, в моїх стомлених і від того сумних очах. Я відчуваю запах моря…А ще туги…запах розставання, що насувається на мене, як повітря з вітром… Я знаю, що воно вже поруч і це змінить моє життя назавжди. Я відчуваю моє Joie de vivre навіть, відчуваючи цей глухий біль: Я люблю тебе, та я зможу жити і без тебе. Я можу бути щаслива без тебе. Я зможу дихати, сміятися, радіти, тішитися…Моє життя буде плинути окремо від твого. Чому так? Що я зробила не так? Чого не розгледіла в тобі і чого в собі не відчула вчасно?»
Мені шкода…Пробач мені…Я люблю тебе… Дякую.
Не намагайтесь контролювати Все і Всіх! Це неможливо! Це знищить Вас, і насамперед, знищить любов до Вас. І ті, хто не міг уявити свого життя без вашого подиху, погляду, дотику – підуть… Розчиняться в часі. І там, стануть щасливими. Дивно! Моторошно! Та правда! І тоді, Ви вперше зрозумієте сенс слів: «Любити – це означає дати коханій людині самій вирішувати бути з Вами чи ні».
Парадокс?! Та з таких от парадоксів складається наше життя. Саме Наше! Саме Життя! І ми самі!
Постійний біг по колу стомлює, виснажує. Навіть, якщо кола підіймають нас по спіралі вгору. Ти намагаєшся його розірвати та коли це вдається…спустошуєшся. Занадто багато часу та енергії було витрачено. І тоді, ти піднімаєш очі вгору до Неба і молишся: «Отче наш, Пастер мій, Матір Божа, Ангели Хранителі, Моє духовне Я! – Допоможіть мені пройти цей шлях і стати кращою, і допомогти людям стати кращими! Бо моя реалізація – це є реалізація Господня. Амінь».
Ирина Сидляр, вдохновенный август 2017 г.
