Він пробрався між поривами вітру, гіллями бузка, криами бджіл. Між дощовими хмарами і вранішнім туманом, червоними пелюстками тюльпанів. Він всівся на зелену траву, озирнувся довкола і подумав: " Мабуть, я залишусь на цілий місяць! Непоганий жарт?!" Розсміявся і залишився. І був Травень!                              
     Він знову і знову вдихав повітря та не міг насолодитись! Як же він сумував, як терпеливо чекав, як плекав свою надію знову опинитися тут. Як впадав у відчай, коли сипав сніг, як злився на прохолодний дощ, як мерзнув холодними ночами і намагався хоч якось зігріти дерева,що цвіли. Як він чекав тепла! Як він чекав сонця! Як мріяв про світанки і довгих днях! Як вабили його короткі ночі та зоряне небо! Як він хотів зустріти свій повний місяць! Як він хотів, щоб все це було його! Як він хотів!  
     І зараз щастя переповнювало все його тіло. Він тішився, як дитина: стрибав, літав, заглядав у кожну нірку,  на кожну гілочку, кожну квіточку. Він посміхався, реготав до сліз, він падав від безсилля та перебував у повному захваті! Він жив! Він тут! І це все - його!:)))  Як же він любив це блискуче світло! Цей простір! Цю далечінь! Як розчинявся він у ній, як розсипався на дрібні частинки, а потім знову збирався в єдиний пучок і ставав тим цілим, яким він був!  
     Хтось якось назвав день і час по небозводу, коли він почнеться і скільки триватиме. А йому самому, мабуть, до цього немає справ. Прийшов час його глибокого дихання, такого глибокого, що від нього паморочиться в голові,  разриваються нейрони почуттів і усвідомлення справжнього, ніби кожна точка оголена, обвітрена, відчутна! Там вдалині заспівали птахи, наповнили його звуками, а значить і змістом.
                     Я залишаюсь! І був травень! А бузок і яблуні, все ж дістались йому:))))  

    Ірина Сідляр,  
     Травень 2023