Світ Поза Очі

           А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА «Улюблені вірші»
          Уранці біля хати
          малесенькі сліди:
          зайчаточко вухате
          приходило сюди.

          Стояло біля хати,
          ступило на поріг,
          хотіло нам сказати,
          що випав перший сніг
                                                                Леонід Куліш-Зіньків

     Сьогодні такий світлий і довгоочікуваний День святого Миколая! І я вирушаю у Світ Поза Очі…
     Я так часто його собі уявляла, що він майже став реальністю. Я по шматочку, по крихточкам переносила його зі своїх уяв в теперішнє, я розфарбовувала їм, під час приторно-сірі будні, в кольори веселки, я вирушала за ним в короткі подорожі та довгі відрядження в різні міста та країни і звозила: в магнітиках та спеціях на свою кухню! У CDдисках із Duty Free, щоб потім у музиці, що від ранку голосно лунає у моєму домі і будить сусідів Бахом, Верді, Штраусом «Caffe of Anatoliya», індійськими мантрами. І особливо їх тішив період мого захоплення «Nightwish», «Falko», «Rammstein» - німецький рок такий мелодійний! У подарункових коробках з віденськими тістечками, стамбульською пахлавою, арабськими цукатами, швейцарським шоколадом, кавою-чаєм, парфумами, аромамаслами. У дитячих і дорослих книжках, у казках і смішних історіях, що я читала своїм дітям і розповідала за ранковою кавою подругам, келихом вечірнього вина – друзям, горнятком чаю знайомим і незнайомим…
     Я так часто бувала Десь і так часто привозила Щось у своє сьогодення, що оце моє сьогодення із сірого і сумного, яким його уявляли і в якому жила більшість оточуючих мене людей, стало яскравим, радісним, насиченим, різнокольоровим, мрійливим, живим! Це було так часто, майже щодня, що мій Світ Поза Очі, складений із мозаїк різних днів і подій, став моїм життям. І у тому житті, мама читала мені Агнію Барто, тато вчив креслити креслення, сестра годувала морозивом і цукерками, друзі бігали зі мною на річку і грали у схованки у літніх сутінках, одногрупники кидалися сніжками на подвір’ї лікарні, і з мокрим волоссям і замерзлими долонями йшли на пари. У тому житті, я прощалася із близькими і друзями, щоб пам’ятати їх все життя, і щоб вони ставали героями моїх спогадів і оповідань.
     І тому сьогодні, в День святого Миколая, мені так просто зробити цей крок у майбутнє і вирушити у Світ Поза Очі, перетворитися у дитину, яка, як святкову коробку, відкриває кожен день, кожну зустріч, кожні двері, не знаючи, що там на мене чекає! І радіє усьому, що дарує Господь і святий Миколай!
     Я вирушаю у Світ Поза Очі! Ходімо зі мною:)))
 

     Ірина Миколаївна Сідляр,
     донька Миколая І, мама Миколая ІІ.
     Миколаї з обох боків мого життя – можу загадувати бажання!!!

                                                           Улюблені притчі.  Серце
     У давні часи жив чоловік і не було в нього дітей. Він ревно молився і якось Бог відповів на його мольбу:
- Я дам тобі дитину, але створю її з твого серця.
     Чоловік згодився. І з’явилася в нього дитина, котра була створена із його серця.
                                                                          - - -
     Кожен із нас – чиєсь оголене серце…